Контакти

Працюємо:
Пн.-Сб. 9.00-20.00
(067) 671-16-51
(050) 132-41-14

КРИЗА 7 РОКІВ: що, як, чому?

Ну ось, настав омріяний час – Ваш малюк іде до школи… Але замість того, щоб тішитись дорослим вчинкам свого уже-не-малюка, батьки стикаються з новим етапом вікової кризи. Цей перелом може початися в 7 років, а може зміститися до 6 або 8 років. Та коли б він не почався – треба бути готовим до цього ЦІЛКОМ ПРИРОДНЬОГО явища, щоб допомогти і собі, і своїй дитині. Розберемось?

Насамперед, треба пригадати, що не так давно Ваша дитина переживала іншу кризу – кризу трьох років, в основі якої лежало усвідомлення дитиною себе як активного суб'єкта в світі навколишніх предметів.Тоді, промовляючи «я сам», дитина прагнула ДІЯТИ в цьому світі, змінювати його, підпорядковувати собі, вирішувати самостійно. Тепер, у віці 6-7-8, до школярик-школяр приходить до усвідомлення СВОГО МІСЦЯ в світі суспільних відносин. Дитина відкриває для себе значення нової соціальної позиції – позиції школяра, а це, погодьтесь, пов'язане з виконанням роботи, що високо цінується дорослими. Отож, дитина перебуває в стані психологічної перебудови, що докорінно змінює не лише її самосвідомість, а й емоційно-чуттєвий досвід.

На думку психологів, криза 7 років – це період народження СОЦІАЛЬНОГО «Я» дитини, що призводить до переоцінки цінностей. Те, що було значимим раніше, давні зацікавлення та мотиви – це все стає другорядним. У цей кризовий період відбуваються глибокі зміни емоційної сфери дитини, коли гра перестає бути основним змістом пізнання. Ні, це зовсім не означає, що діти молодшого шкільного віку не люблять гратись, однак на зміну цілковитому захопленню від гри вже і тепер приходить бажання оцінити майбутні наслідки та результати тих чи інших дій.

Надзвичайно важливою у даному періоді є ЕМОЦІЙНО-ЧУТТЄВА СФЕРА Вашої дитини. Чому? Тому що в у віці 3-4 років усі події та явища були «тимчасовими гостями», швидкоплинними та ситуативними у емоційному інтелекті дитини, тобто не залишали помітного сліду в її пам'яті та не впливали на становлення її ОСОБИСТОСТІ! У період ж кризи 7 років проявляється те, що знаний психолог Лев Виготський називав «узагальненням переживань». Що ж це означає? Мова йде про те, що ланцюг невдач або успіхів (у навчанні, в спілкуванні), які дитина переживає приблизно однаково кожного разу, призводить до формування СТІЙКОГО АФЕКТИВНОГО КОМПЛЕКСУ –почуття власної значущості, компетентності, винятковостічи, навпаки, почуття неповноцінності, приниження, ображеного самолюбства… Звичайно, варто розуміти, що надалі такий афективний досвід може змінюватись, навіть зникати в міру накопичення досвіду іншого роду. Проте, деякі впливи, підкріплюючись відповідними подіями і оцінками, будуть фіксуватися в структурі особистості і впливати на розвиток самооцінки дитини та на рівень її домагань.

Важливою стороною внутрішнього життя стає СМИСЛОВЕ ОРІЄНТУВАННЯ У ВЛАСНИХ ДІЯХ. Це інтелектуальне усвідомлення власних дій, що дозволяє дитині адекватно оцінити майбутній вчинок з точки зору його результатів і більш віддалених наслідків. Воно виключає імпульсивність і безпосередність поведінки, притаманну періоду 3-6 років. Завдяки цьому механізму частково втрачається така мила дитяча безпосередність: тепер дитина розмірковує, перш ніж діяти, починає приховувати свої переживання і сумніви, прагне не показувати іншим, коли почувається погано. Саме тому дуже важливою у такий період є турбота і увага батьків до емоцій та переживань дитини, їхнє РОЗУМІННЯ та СПІВПЕРЕЖИТТЯ.

Пам’ятаймо, кожна криза – це етап, який має початок і кінець, однак без нашого розуміння і підтримки, дитині буде важко через цей період пройти. Та й нам, батькам, буде важко, якщо не приймемо ці зміни як новий, цікавий і однозначно важливий час для становлення ОСОБИСТОСТІ наших дітей!

Власний матеріал. www.ustymko.com