TORCH -ІНФЕКЦІЇ ТА ЇХ НЕБЕЗПЕКА ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ

Вагітність – це, без сумніву, радісний та трепетний період в житті кожної жінки. Проте, варто пам’ятати також, що це ще й серйозне випробовування для жіночого організму, адже це час, коли може ослабнути імунітет та загостритись хронічні захворювання. Тому майбутня мама частіше є вразливою до інфекційних захворювань. Будь–яка інфекція здатна зашкодити організму вагітної, обумовити формування вроджених вад розвитку у дитини, навіть призвести до загибелі плоду та новонародженого. У будь-якому списку аналізів, які здають вагітні в жіночій консультації, обов'язково присутній аналіз на так звані TORCH–інфекції.

TORCH –інфекції – це загальноприйнята англійська абревіатура, яка складається з перших букв латинських назв збудників захворювань. Розшифровуються абревіатури TORCH наступним чином:

Т (toxoplasmosis) – токсоплазмоз;

О (others) – інші інфекції, з яких найбільше значення мають сифілітична, гонококова, хламідійна, ентеровірусна, лістеріозна, віруси гепатитів В і С. Ймовірний ушкоджуючий вплив мають віруси кору, вітряної віспи, епідемічного паротиту, вірус грипу типу А, вірус папіломи людини та той, що викликає лімфоцитарний хоріонамніоніт;

R (rubella) – червінка (краснуха);

С (cytomegalovirus) – цитомегаловірус;

Н ( herpes simplex virus) – герпес.

Для кращого розумінні цих інфекцій, доцільно буде розглянути окремо вплив чотирьох з них: токсоплазмозу, червінки, цитомегавірусу та герпесу, тому що саме ці інфекції під час вагітності можуть вражати всі системи і органи плоду, особливо центральну нервову систему, підвищуючи ризик самовільного викидня, мертвонародження, а також вроджених аномалій дитини та подальшої інвалідності. Іноді ураження вагітної жінки деякими інфекціями TORCH–комплексу є прямим показанням до переривання вагітності.
Клінічні прояви і тяжкість хвороб залежать від виду збудника, його вірулентності та стану імунітету людини. Проте, поряд з гострим перебігом існують також стерті, латентні форми хвороб, а також безсимптомний перебіг, що обумовлює необхідність використання лабораторних методів діагностики. Підходи до профілактики інфекцій TORCH–комплексу залежать від шляхів можливого зараження ними людини.

Токсоплазмоз досить поширений і посідає важливе місце в інфекційній, дитячій, акушерській, очній і нервовій патології. Його збудники - найпростіші мікроорганізми, що називаються токсоплазмами. Хвороба характеризується поступовим початком, нагадує за перебігом простудне захворювання. Інкубаційний період триває від 3 - 9 днів до кількох тижнів. Спостерігається загальна слабкість, втомлюваність, озноб, підвищення температури. Через якийсь час настає множинне збільшення лімфатичних вузлів. Серйозну небезпеку становить первинне зараження під час вагітності. Хвороба протягом першої третини вагітності може викликати самовільний аборт, передчасні пологи, мертвонародження. Якщо інвазія виникає в останню третину вагітності, то у дітей, що народжуються, розвиваються різні хворобливі явища. Найчастіше уражується центральна нервова система, формуються вади розвитку, затримується фізичний і розумовий розвиток.

Токсоплазмоз належить до широко розповсюджених захворювань та, на щастя, також і до тих, які дуже легко попередити, виконуючи елементарні заходи гігієни. Збудником захворювання є мікроорганізм, який називається токсоплазма. Він передається людині від диких та свійських тварин, часто первинним господарем токсоплазми, в організмі якого цей паразит розмножується, є домашня кішка. Крім того, зараження токсоплазмою може відбутись через брудні руки (так зазвичай заражаються діти в дитячих садках), через їжу і воду, що містять токсоплазми, при споживанні термічно недостатньо обробленого м’яса або сирого молока хворих тварин. Саме тому основними заходами профілактики токсоплазмозу є ретельне миття рук, овочів та фруктів, предметів, що були використані при приготуванні м’яса та м’ясних страв; вживання в їжу добре просмаженого м’яса, пастеризованого молока та продуктів з нього; використання гумових рукавиць при садових роботах та догляді за домашніми тваринами, особливо кішками, тому що з ними у людини найбільш тісний контакт і вони можуть бути носіями інфекції. Необхідно прикривати дитячі пісочниці, щоб уникнути потрапляння до них бруду.

Для людини з здоровим імунітетом токсоплазмоз не є небезпечним — перехворіти ним можна, навіть не помітивши цього. Крім того, до токсоплазмозу організм людини виробляє стійкий імунітет, так що це "одноразове” захворювання. Проте, під час вагітності токсоплазмоз представляє собою серйозну небезпеку, особливо, якщо це первинне зараження токсоплазмозом. Ймовірність такого зараження не велика — за статистикою це не більше 1% жінок, 20% яких передають токсоплазмоз плоду. Але все ж один відсоток — це одна вагітна жінка зі ста.

Вирішальним є також термін, на якому інфекції токсоплазми потрапили в організм вагітної жінки. Чим більш раннім був термін вагітності — тим більший ризик важких наслідків при зараженні плоду токсоплазмозом, але,в той же час, тим менша ймовірність того, що це зараження відбудеться.

Тому, плануючи вагітність, жінці варто здати аналіз на інфекції TORCH–комплексу та, при відсутності антитіл до токсоплазмозу, - вжити додаткових заходів безпеки.

Червінка (краснуха) – це вірусне інфекційне захворювання, що передається повітряно-крапельним шляхом, проявляється дрібним рожевим висипом на шкірі та підвищенням температури тіла до 38. Зараження червінкою неможливо попередити шляхом гігієнічних заходів профілактики. Варіантом попередження є профілактичне щеплення, яке необхідно зробити до настання вагітності (якщо в крові жінки немає відповідних антитіл). Імунітет, що виробляється після вакцинації, зберігається протягом багатьох років.

Червінка – цілком безпечна хвороба для дітей. Але при захворюванні вагітної інфекція стає смертельно небезпечною для плоду, оскільки вражає нервову тканину плода, зір, серце. В першому триместрі червінка вагітної є показанням до перивання вагітності. Зараження червінкою на більш пізніх термінах також становить небезпеку для нормального розвитку дитини. При зараженні червінкою на останньому місяці вагітності дитина може народитися з проявами червінки, яка проявляється так само, як і у дітей, що інфікувались після народження. Тяжких наслідків, зазвичай, не виникає.

Плануючи вагітність, необхідно зробити аналізи на наявність антитіл до червінки. Якщо аналіз покаже, що жінка вже перехворіла червінкою до вагітності, небезпеки для плода немає. Якщо ж ні – варто зробити вакцинацію. Сучасні вакцини проти краснухи діючі практично на 100% і практично не має побічних ефектів, не враховуючи невеликого підвищення температури і почервоніння на місці уколу. Імунітет до краснухи, який виробляється після вакцинації, зберігається близько 20 років. Обов'язково проводиться аналіз на антитіла до червінки і в тому випадку, якщо у вагітної жінки відбувся контакт з хворим.

Цитомегаловірусна інфекція — це вірусне інфекційне захворювання, збудником якого є цитомегаловірус (ЦМВ). Цитомегаловірус може передаватись статевим шляхом, через кров, а також при грудному вигодовуванні.

Вплив ЦМВ на організм людини залежить, перш за все, від стану імунної системи. Якщо імунітет зниженний, ЦМВ вражає практично всі органи і системи людини.

Більшість інфікованих людей переносить інфекцію, навіть не помічаючи її. Імунітет до ЦМВ стійкий і зберігається протягом всього життя. Однак, як і у випадку з іншими TORCH-інфекціями, первинне зараження під час вагітності призводить до катастрофічних наслідків. Ризик внутрішньоутробної передачі інфекції досить великий, причому інфікування можливе як від інфікованої матері, так і від батька під час зачаття (оскільки в чоловічій спермі може міститись ЦМВ). Однак, найчастіше, ЦМВ попадає в організм плода через плаценту або плідні оболонки, тобто з організму матері. Зараження може відбутись і під час пологів, при проходженні дитини через інфіковані шляхи матері, а також під час годування груддю, але цей варіант більш безпечний і, як правило, не веде до тяжких наслідків.

При внутрішньоутробному зараженні ЦМВ-інфекція може призвести до внутрішньоутробної загибелі плода або народженню дитини з вродженною ЦМВ-інфекцією, яка може проявитись одразу після народження такими вадами розвитку як недорозвинутий головний мозок, водянка головного мозку, гепатит, жовтяниця, збільшення печінки та селезінки, пневмонія, вади серця та ін. Народжена дитина може мати затримку психічного розвитку, глухоту, епілепсію, церебральний параліч, м’язову слабкість. Іноді вроджена ЦМВ-інфекція проявляється лише на 2-5 році життя інфікованої дитини сліпотою, глухотою, відставанням в розумовому розвитку, психомоторними порушеннями. Якщо жінка була уражена ЦМВ-інфекцією до вагітності, таких серйозних наслідків може не бути.

Отже, як і при інших TORCH-інфекціях, аналіз на антитіла до ЦВМ необхідно зробити ще на стадії планування вагітності. При наявності ЦМВ подружня пара має проконсультуватись у лікаря і провести лікування. Тільки при відсутності активного процесу можна рекомендувати вагітність. Вагітна жінка, у якої до вагітності було виявлено цитомегаловірусне інфікування, підлягає повторному обстеженню на ЦМВ у 12 тижнів вагітності для вирішення подальшої тактики ведення.

Герпес — це група вірусних інфекційних захворювань. Відомо дві групи вірусів герпесу — герпес I і II типів: герпес I типу проявляється як всім відомі висипи на губах; герпес II типу, в більшості випадків, вражає статеві органи (так званий урогенітальний герпес).

Інфекція найчастіше проявляється при зниженні імунітету і передається повітряно-крапельним та статевим шляхом, а також «вертикально», тобто від вагітної жінки до плоду через плаценту. У випадку занедбаної хронічної герпетичної інфекції вірус обох типів може проявлятись ураженням не тільки шкіри та слизових оболонок, а й центральної нервової системи, очей, внутрішніх органів. При зараженні герпесом у людини виробляються антитіла, які в значній мірі зупиняють подальше прогресування хвороби.

При первинному зараженні герпесом під час вагітності, особливо на початку, коли відбувається закладка всіх органів і систем, інфекція може бути смертельно небезпечною для плода. В цьому випадку втричі зростає ризик завмерлої вагітності і викиднів, можливий розвиток вад у плоду. Якщо зараження генітальним герпесом відбувається у другій половині вагітності, збільшується ймовірність таких вроджених аномалій як мікроцефалія, патологія сітківки, вади розвитку серця, вроджена вірусна пневмонія. Також пологи можуть бути передчасними.

Отже, підсумовуючи, варто наголосити, що подружня пара, яка планує вагітність, має обстежитись на наявність інфекцій TORCH – комплексу ще до настання вагітності. Аналізи на TORCH–інфекції найкраще здавати за 2–3 місяці до запланованого зачаття. В цьому випадку, при виявленні гострої або підгострої форми інфекції лікар зможе призначити ефективне лікування, не турбуючись про його шкідливий вплив на майбутню дитину.

Якщо під час обстеження виявляються антитіла до будь–якої інфекції з TORCH–комплексу, можна вважати, що мати і плід захищені від даної інфекції. Якщо антитіл не виявлено, жінці необхідно приділити підвищену увагу профілактиці. Крім засобів профілактики TORCH–інфекцій жінці без антитіл до перелічених захворювань необхідно під час вагітності проходити додаткове обстеження на TORCH–інфекції для своєчасного виявлення первинної інфекції і вживання відповідних заходів.

Подружня пара, що планує вагітність, має пам’ятати, що імунітет знижується від куріння, вживання алкоголю, нераціонального харчування, перевтоми, хронічних стресів. Успіхів Вам у такій нелегкій справі – народженні та вихованні дитини!

Власний матеріал. www.ustymko.com